ПОЛОЖЕННЯ про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Черкаській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 25 Черкаської міської ради Черкаської області

Схвалено                                                                                              ЗАТВЕРДЖЕНО 

педагогічною радою                                                       Директор ЧЗОШ І-ІІІ ст. № 25

Протокол № 9                                                                              ________ О.А.Кочмар                                                                                                             

від 23 жовтня 2020 року

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти в

 Черкаській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 25

 Черкаської міської ради Черкаської області

1. Загальні положення

        Положенням встановлюються єдині вимоги до організації, функціонування та постійного вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності. 

         Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Черкаській  загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 25 Черкаської міської ради Черкаської області (далі – Положення) розроблено на підставі статті 41 ч.2 Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145 для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти.

Мета функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності: 

• гарантування якості освіти; 

• формування довіри громади до навчального закладу 

• постійне та послідовне підвищення якості освіти 

Принципи розбудови ВСЗЯО: 

• автономія закладу освіти 

• дитиноцентризм 

• гнучкість і адаптивність 

• постійне вдосконалення 

• демократизм 

• вплив зовнішніх чинників 

• академічна доброчесність 

• цілісність системи управління якістю освіти 

Розділи положення про ВСЗЯО: 

I. Загальні положення 

II. Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти 

в навчальному закладі 

III. Політика та процедури забезпечення якості освіти 

IV. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності 

V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти 

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників 

VII. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти 

VIII. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

ІІ. Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти 

в навчальному закладі 

Складовими системи забезпечення якості освіти в закладі освіти є: 

• політика і процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти; 

• система й механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти; 

• критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; 

• критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників; 

• критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти; 

• механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти. 

III. Політика та процедури забезпечення якості освіти 

3.1. Створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності; 

3.2. Забезпечення наявності в закладі освіти необхідних ресурсів для організації освітнього процесу: 

• Державний стандарт загальної середньої освіти; 

• типові освітні програми; 

• статут закладу освіти; 

• стратегія розвитку закладу освіти; 

• річний план роботи закладу освіти; 

• освітня програма закладу освіти; 

• штатний розклад закладу освіти; 

• календарно-тематичне планування; 

• методики та технології організації освітнього процесу; 

• методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; 

• система матеріального та морального заохочення; 

• плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників. 

3.3. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти: 

• сучасна мережа Інтернет; 

• технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, 

цифрові засоби: проектори, фотокамера, проекційні екрани, ноутбуки 

інтерактивна дошка тощо); 

• ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси; 

• єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного 

використання суб’єктами освіти наявних у системі електронних 

ресурсів); 

• доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (веб-сайти, блоги педагогів, 

сайт закладу освіти, платформа для дистанційної освіти), Googl-класи, Zoom, тощо; 

• інформаційні ресурси навчального призначення (бібліотека, бази 

даних, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв’язку, комп’ютерні та телекомунікаційні мережі, тощо). 

3.4. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища: 

• організація безбар’єрного простору; 

• облаштування ресурсної кімнати; 

• забезпечення медіатеки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації; 

• застосування допоміжних технологій (принтери, інтерактивне обладнання тощо); 

• створення комплексної системи заходів із супроводу здобувача освіти з ООП (корекційно-розвивальні заняття); 

• адаптація/модифікація типової освітньої програми або її компонентів; 

• реалізація просвітницьких заходів щодо формування толерантності, неупередженості та недопущення дискримінації; 

• здійснення психолого-педагогічного супроводу формування у дітей з ООП почуття поваги і власної гідності тощо; 

• створення команди психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП 

3.5. Запобігання та протидія булінгу: 

• розроблення та оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти; 

• розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі; 

• створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу; 

• розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу в закладі освіти; 

• розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу тощо; 

• створення комісії з розгляду випадків булінгу; 

• повідомлення підрозділам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу в закладі освіти. 

3.6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників: 

• розроблення та оприлюднення орієнтовного плану підвищення кваліфікації на наступний рік (до 25 грудня); 

• оприлюднення загального обсягу коштів, передбаченого для підвищення кваліфікації на поточний рік; 

• подання педпрацівниками керівникові пропозицій до плану підвищення кваліфікацій на поточний рік; 

• затвердження плану підвищення кваліфікацій на відповідний рік в межах передбачених коштів; 

• укладення між закладом освіти та суб’єктом підвищення кваліфікацій договору про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації; 

• забезпечення умов для підвищення кваліфікації педпрацівниками; 

• затвердження педрадою порядку визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників; 

• подання педпрацівником клопотання та визнання педагогічною радою результатів підвищення кваліфікації (у разі необхідності); 

• звітування педагогічних працівників про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році. 

3.7. Створення (удосконалення) системи розвитку здібностей дітей: 

• здійснення діагностики здібностей та обдарувань школярів; 

• створення моделі роботи з обдарованими дітьми; 

• розроблення програми розвитку здібностей та підтримки обдарувань; 

• реалізація системи внутрішніх заходів з розвитку здібносте та підтримки обдарувань (олімпіади, турніри, конкурси, змагання, виставки тощо); 

• підготовка та участь обдарованих дітей у заходах вищого рівня; 

3.8. Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та оцінювання результатів освітньої діяльності здійснюється у відповідності до положення про внутрішній моніторинг якості освітнього процесу, яке розроблене у відповідності до вимог законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», наказу МОН України від 16. 01.2020р. №54 «Про затвердження порядку проведення моніторингу якості освіти» та передбачає: 

• систему внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти; 

• систему само оцінювання якості педагогічної та управлінської діяльності; 

• систему оцінювання навчальних досягнень учнів. 

Методи збирання інформації: 

• аналіз документів (плани роботи, звіти, протоколи засідань 

педагогічної ради, класні журнали тощо); 

 опитування: 

• анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків); 

• інтерв’ю (із педагогічними працівниками, представниками учнівського 

самоврядування);  

 моніторинг: 

• навчальних досягнень здобувачів освіти; 

• спостереження за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, 

стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та 

ігрових майданчиків, робота їдальні й буфету, вплив середовища на 

навчальну діяльність тощо). 

Інструментарій методів збирання інформації: 

• пам’ятки для аналізу документів (щодо системи оцінювання 

навчальних досягнень учнів, фінансування закладу освіти, кількісно- 

якісного складу педагогічних працівників тощо); 

• анкети (для педагогів, учнів, батьків); 

IV. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності 

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається спеціальним Положенням про академічну доброчесність, схваленим  педагогічною радою (протокол №9 від 23.10.2020).

4.1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає: 

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; 

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; 

• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність; 

• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; 

• об’єктивне оцінювання результатів навчання. 

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб); 

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; 

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; 

• надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності і джерела інформації. 
 

4.3. Порушення академічної доброчесності у системі : • надання педагогічними працівниками та іншими особами допомоги учням під час проходження ними підсумкового оцінювання (семестрового та річного), ДПА,ЗНО, не передбаченої умовами та/або процедурами їх проходження; 

• використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів; 

• проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб; 

• необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації. 

• не можуть бути залучені до проведення процедур атестації педагогічних працівників, акредитації освітніх програм, інституційного аудиту закладів освіти та інших процедур зовнішнього забезпечення якості освіти; учнівських олімпіад та інших змагань; 

• не можуть бути допущені до позачергової атестації, що має на меті підвищення кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання; 

• не можуть отримувати будь-які види заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо) протягом одного року. 

4.5. За порушення академічної доброчесності до учня може бути застосовано такі види академічної відповідальності: 

• зауваження; 

• повторне проходження підсумкового оцінювання;

• повторне проходження державної підсумкової атестації;

• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми; 

• позбавлення отриманих з порушеннями академічної доброчесності призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах. 

V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти 

        Критерії, правила і процедури оцінювання учнів визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти (можливі інші критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти, що визначаються документами навчального закладу та не суперечать чинному законодавству): 

5.1. Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

-         Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України №1009 від 19 серпня 2016 року;

-          Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молодьспорт № 329 від 13.04.2011 року.

-         Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-3 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 4 класах – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН №2.2-1250 від 18.05.2018 та№2.2-1255 від 21.05.2018).

Формувальне оцінювання учнів 2 - 3 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 2-3 класу (наказ МОН України  №1154 від 27.08.2019).

5.2. Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21 серпня 2013 року № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»). 

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями та способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий. 

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи здобувачів освіти, а також за результатами перевірки навчальних досягнень здобувачів освіти: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота та ін.). 

5.3. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти старшої школи здійснюється за 12-бальною системою (шкалою); його результати позначаються цифрами від 1 до 12 (відповідно до наказу МОН України від 13 квітня 2011 року № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти (вихованців) у системі загальної середньої освіти»). 

Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення здобувачів освіти із предметів інваріантної складової навчального плану закладу. 

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09 січня 2019 року № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» та Порядком проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти затверженого у новій редакції наказом МОН України.

 Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності закладу передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

      Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту»:

• Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності,

• Постійне підвищення професійного рівня й педагогічної майстерності педагогічних працівників.

• Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їхніми батьками, працівниками закладу освіти.

• Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

     Якість педагогічного складу  регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

     Відповідність фаховості  вчителя  навчальній  дисципліні  визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту або про науковий ступінь, або  про  вчене  звання,  або  науковою  спеціальністю,  або досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням  відповідного  підвищення кваліфікації.

     Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей;

- результати освітньої діяльності;

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

- показник плинності кадрів.

     З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

      Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту”,  постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 та листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019.

    Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

     Основними видами підвищення кваліфікації є:

• навчання за програмою підвищення кваліфікації при ЧОІПОПП;

• стажування;

• участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

     Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та  на підставі п.1.5, п.2.1, п.2.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №930 від 06.10.2010 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №1473 від 20.12.2011 та №1135 від 08.08.2013).

VII. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

   Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09 січня 2019 року № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

7.1.Наявність стратегії розвитку й системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань( стратегія школи, річний план роботи школи,  само оцінювання якості освітньої діяльності, планування заходів щодо утримання в належному стані будівель.ю приміщень, одладнань).

7.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм(створення психологічно комфортного середовища для учасників освітнього процесу, оприлюднює інформації про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах).

7.3. Ефективність кадрової політики й забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників (спряння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, заохочення педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності, формування штату закладу з ряду кваліфікованих педагогів).

7.4. Прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процессу(управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу, ураховання вікових особливостей здобувачів освіти відповідно до їхніх освітніх потреб.).

VIIІ.Критерії щодо здійснення внутрішнього забезпечення якості освіти

8.1.    Об’єктивність з метою максимального уникнення суб’єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу;

8.2.    Валідність для повної і всебічної відповідальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними способами контролю

8.3.    Надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;

8.4.    Врахування психолого-педагогічних особливостей;

8.5.    Систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;

8.6.    Гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.

8.7.    Результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.